Запустіле місто,де людей немає,
Природа там панує і цвіте,
Кожен його добре пам'ятає,
А сум і жаль на серці все росте...
І що сказати можна,коли вже слів нема,
Коли над технікою втратили контроль,
Весні на зустріч, прийшла ядерна зима.
Зігравши у житті свою буремну роль.
Радіоактивний пил, розлетівся швидко,
Накривши щільно шар землі,
Дихати повітрям стало гидко,
Топтатись по зараженій золі.
А скільки мужніх, відданих людей,
Життя віддали, щоб жила країна,
Не забувайте добрих, лагідних очей,
Нехай оспівує їх ода солов'їна.
Припять
© Copyright: Вадик23, 2016
Свидетельство о публикации №116020710784
Свидетельство о публикации №116020710784
Рецензии