Жаль...

Жаль...

Жаль мені жаль,
 В очах моїх печаль.
Ми з тобою стали,
 Два різних береги.
А колись були,
  Щасливі птахи.

Шаленого кохання,
 Стали різні шляхи.
В небі синьому білі хмари,
  А між нами чвари.
Не смію, я тебе турбувати.
 Аби в щент не розчарувати.

Ми з тобою стали чужі.
 Наче два різних береги.
Ми з тобою стали сумні.
 Вже й серця наші стали черстві.

Будь щасливий,
Мій рідний, чужий!
Ми з тобою дочекались весни,
Але  різні у нас береги.

Валентина Бачал


Рецензии