Зваблива врода й хитрий помисл,
Все змішалось в ній одній,
В ночі виходить на свій промисл,
Завжди блукає в тьмі нічній.
Оселя в неї - ліс безмежний,
Ховається між гущі трав,
І навіть постріл застережний,
Не врятує від її облав.
Тендітна з гарним голосочком,
Зове до себе юнаків,
І десь там потім,під горбочком,
Знайдуть його за кілька днів.
Не має серця, ні душі,
Не має одяг,навіть тіла,
Як вітер, шепіт у глуші,
В юнацький розум залетіла.
Мавка
© Copyright: Вадик23, 2016
Свидетельство о публикации №116020207280
Свидетельство о публикации №116020207280
Рецензии