Рiздвяночка

(Свято  Народження  Христа)
Як  зоря  ранкова
В  небі  засіяла
Пречиста  Марія
Сина  народжала.

Народжала,  сповивала
Та  Божого  сина,
Вона  пісеньку  співала
Незвичній  дитині.

«Сине  любий,  сине  милий,
Єдина  дитина,
Хай  в  тобі  живе  Всевишній
Як  в  Бого – Людині.

Ти  Месією  прийшов
У  цей  світ  жорстокий
З  Вірою,  Хрестом  й  Мечем
Й  будеш  в  нім  Пророком.

Віра  -  в  Бога  Єдиного,
Хрест  -  щоби  хрестити,
Святий  дух,  Бога  і  Сина
В  душі  всіх  вселити.

Тих,  хто  Віру  твою  в  Бога
І  тебе  сприймає
В  Царство  Небесне  дорогу
Сам  благословляєш.

Меч  підняв  над  головами
Щоби  розділити
Тих,  що  з  іншими  богами
В  душі  хочуть  жити.

Тата  з  сином,  маму  й  доню,
Невістку  з  свекрухою,
Перевіриш  Божим   словом,
Віри  й  вірності  злукою.

Тих,  хто  Трійцю  у  душі
З  щирістю  сприймає
Ти  залучиш  під  Хрест  свій,
Інших  -  відкидаєш.

Щоби  душі  у  людей
Безгрішними  стали
Ти  приніс  у  світ  оцей
Бога  вищу  славу.

Божа  слава  як  будЕ
В  світі  цім  сіяти
То  ти  мусиш  за  людей
І  свій  Хрест  прийняти.

А  тепер  спочинь,  мій  сину,
Віку  тобі  мало,
За  людей  твій  Хрест  тяжкий
Й  вічна  твоя  слава.

Хай  так  буде  як  ти  хочеш,
Як  Господь  накаже,
Цілую  твої  ясні  очі
Й  поряд  спати  ляжу…»

Сповила,  тихенько  встала,
Богу  помолилась…
Рання  зоря  багрянила
Шлях  тернистий  сина.

З  Неба  Божий  лик  світився,
Сіяла  обитель,
В  світі  щойно  народився
Сам  Христос  Спаситель.
  7.01. 2016р., Київ
*На  фото  автора  вишивка
Народної  майстрині  А.І. Червоненко