Олександр Блок Вони читають вiршi

Олександр Блок

«Вони читають вiршi»


Дивись, я сплутав всі сторінки,
Допоки квіт в твоїх очах!
Мій розум снігом вкрив великий
Хурделистий крилатий птах.

Яка дивинна мови маска
     Чи розумієш? – Бог те зна!
Ти твердо знаєш – в книжках казки,
Життя – то проза лиш одна.

Але для мене неподільні
З тобою ніч, ріки імла,
Дими, що онімів, застигли,
І рима, що мені співа.


Не будь зі мною ти сувора,
У масці не дратуй без меж.
І в темній пам’яті не створюй
Вогню, як первістка пожеж!
 




*****


Александр Блок
Они читают стихи


Смотри: я спутал все страницы,
Пока глаза твои цвели.
Большие крылья снежной птицы
Мой ум метелью замели.

Как странны были речи маски!
Понятны ли тебе? — Бог весть!
Ты твердо знаешь: в книгах — сказки,
А в жизни — только проза есть.

Но для меня неразделимы
С тобою — ночь, и мгла реки,
И застывающие дымы,
И рифм веселых огоньки.

Не будь и ты со мною строгой,
И маской не дразни меня,
И в темной памяти не трогай
Иного — страшного — огня.