Люблю безмежно тишину,
В ній час проходить дорогий,
В світ мелодій тихо попливу,
Не дивлячись на те, що молодий.
Від тих акордів забуваю все,
Забуваю всі душевні рани,
Вони підносять вверх мене,
Не кидають підло, не лишають шрами.
В навушниках і світ миліший,
Під музику, згадаю ті часи,
Коли і розум був світліший,
Коли в думках не була ти.
І настрій швидше підіймають,
Ніж ті брехливі, гарні фрази,
Вони мене немов вже знають,
Серцю, віддаючи накази.
В навушниках
© Copyright: Вадик23, 2016
Свидетельство о публикации №116020111177
Свидетельство о публикации №116020111177
Рецензии