Какая ночь! Я не могу.
Не спится мне. Такая лунность.
Ещё как будто берегу
В душе утраченную юность."
С. Есенин.
Сховалось сонце вже за обрій,
Спливае час а сну нема...
І щось тривожить так недобре,
Вже ніч прийшла ще й не сама.
Нічниця кружить, забавляе,
Примарні тіні гонять сон,
А місяць в небі ясно сяє
І нічка кольором, як льон.
Як наяву перед очима
Калейдоскоп минулих днів,
А юність десь там за плечима
У спогадах солодких снів.
Назад вернутись вже не можна-
В той час, коли був молодим,
Тому, напевно, так тривожно,
Бо зникла юність, наче дим.
Владимир Ольховой. 30 Января 2016.
Спогади
© Copyright: Владимир Ольховой, 2016
Свидетельство о публикации №116013011014
Свидетельство о публикации №116013011014
Рецензии