Всі життя чотири броди
На небесні ставлять сходи,-
У дитинстві – зір до Бога
З прощенням, по допомогу
Молоді літа зелені,
Почуття, де ті шалені,
З зверненням в палке щодення,-
Вгору, – для благословення
Руки тягнуть туди знову,
Силу бачучи чудову,
Що дає життю наснагу
І тамує справжню спрагу…
Чим подальше років води,
Тим все вище на ті сходи
У безхмарне те небесне,
Де душевне,-не тілесне!
Коли сповнені роботи
Та безмежної турботи
За всі здобуткові битви,-
Шлемо небу теж молитви
А чим більше доля хлище,-
Піднімаємося вище,
Тож останній – особливий
Брід, де без зупинки зливи
Звіти гарні підсумкові
Про земні роки чудові
Зі словами сповідання,
Суду Божого чекання
Так кінчається драбина
Та для всіх одна-єдина,
Що веде у безкінечність
На святу небесну млечність…
29.01.2016р.
Шлях до небес
© Copyright: Елена Михайловна Егорова, 2016
Свидетельство о публикации №116012902638
Свидетельство о публикации №116012902638
Рецензии