Неначе повернулась з Потойбіччя,
Хоча здавалось, що нема надії.
З люстерка дивиться нове обличчя
І впалі очі знов у хмарках мрії.
За пару тижнів зрушились сторіччя,
Як кіноплівка все життя майнуло...
Тінь Евридики вийшла на узбіччя,
Вдалося дивом викреслить минуле.
А нагорі птахів кружляє зграя.
Знижають кола та сідають долу...
Не бачу грифа, що вмостившись зкраю,
Чекає, що мені готує доля.
Десь в піднебессі тихо пісня лине,
Душа тріпоче, мов стара тополя.
А білий голуб миру з Палестини
Зірвав оливу, вирвавшись з неволі.
9.07.2015
На русском: http://www.stihi.ru/2016/02/03/6632
Повернення
© Copyright: Лучи Надежды, 2016
Свидетельство о публикации №116012803714
Свидетельство о публикации №116012803714
Рецензии
А нагорі птахів кружляє зграя.
Знижають кола та сідають долу...
Не бачу грифа, що вмостившись зкраю,
Чекає, що мені готує доля.
Миклош Форма 07.05.2016 21:09 • Заявить о нарушении
Знижають кола та сідають долу...
Не бачу грифа, що вмостившись зкраю,
Чекає, що мені готує доля.
Миклош Форма 07.05.2016 21:09 • Заявить о нарушении
Дякую за оцінку, пане Миклоше! Приємно, що Вам сподобався мій вірш. З повагою. Ірина.
Лучи Надежды 07.05.2016 21:38 Заявить о нарушении
Лучи Надежды 07.05.2016 21:38 Заявить о нарушении
На это произведение написано 11 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.