На вулиці вже темно, хмар не видно,
Лиш зорі мерехтять.
А ти ідеш - тихо й неквапливо,
І очі спустошено горять.
Палають жаром щоки,
З чола стікає піт,
Тебе ледве несуть ноги,
А серце каже "Спіши..."
Якби хотів - давно вже був би тут,
З тобою поруч сів би у траву,
І обійняв би, заглушивши темноту,
Рукою сильною вбираючи журбу.
Ні, здаватися ще рано,
Ще треба йти вперед.
Невже літа свої прожила ти задарма?
Невже застрягла в ілюзії тенет?
Зла вдача хоче так пожартувати
Й підкидує у полум`я дрова...
А ти не дай себе їй ображати,
Хоч ти для цього ще мала.
Уже й світанок на порозі...
А ти все неспиняючись ідеш...
Ти мчиш до нього попри біль і сльози
Не бійся, з ним ти не впадеш.
***
© Copyright: Вредная Ася, 2016
Свидетельство о публикации №116012812233
Свидетельство о публикации №116012812233
Рецензии