А час іде... Змінюються картини.
Дорослість сплітає своє павутиння -
У формі сачка. Ну що, спіймала?
Шепнула вже солодко: "Задовольняйся малим!"
Налякала жар-птиць, які під ліжко
Ховав ти, знаходячи в дитячих книжках.
Я певна, тобі вже сказали - чудес не буває,
Буть ти у Києві, чи у Шанхаї.
Не треба збирати фантомні зграї.
Казок не буває - все земне і практичне.
Живи, як діди, живи просто і звично.
Бо ніяка ти не царівна, і ніхто не лицар.
Не змінити нічого, якщо тобі за тридцять.
І досить смішно плестись за зірками
якщо ти не космонавт, голова не з дірками.
...Не чіпай жар-птиць! Тепер вони отруйні -
почнеш марити - хто ти? Чим повинен бути?
Краще прилий алкоголем,
однак, це ненадовго,
він не лікує жар-птицями хворих...
Жар-птицями хворi
© Copyright: Олекса Оскорина, 2016
Свидетельство о публикации №116012704590
Свидетельство о публикации №116012704590
Рецензии