У промiжках мiж метушнею... Маргарита Метелецкая
Порою, между дел хозяйских
Пишу в бесхитростных строках
О травах, о цветах, козявках,
Цветении весны в садах.
Природа – что ни день – другая.
Вот дождик летний в крышу бьёт,
И озорно ручьи играют,
И птица голос подаёт…
Вот осень… Из листков кленовых
Вокруг картины запестрят,
Откроют путь желаний новых –
К зиме примеривать наряд!
То завьюжит, то запорошит –
Зимой бывает разным снег.
С души тоски препоны сброшу –
Впущу тепло, весёлый смех!
Со злом не утихает битва…
Но мир спасётся в красоте!
Мой путь спасения – Молитва
И строки в мудрой простоте!
Оригинал
У проміжках між метушнею
Пишу довірливі рядки -
Про трави, квітки з комашнею,
Весни буяючі садки ...
Природи котяться клубочки -
Б'є дощик літній у дахи,
Бешкетно дзюркотять струмочки
І спів настроюють птахи...
А восени - листки кленові
Святково скрізь замайорять -
Відкриють шлях нагоді новій
Зимові шати примірять!
Сумним, навальним і лапатим -
Буває взимку різним сніг...
Відкину геть душевні грати -
Впущу тепло, веселий сміх !
Хоча із злом не вщухла битва, -
У гойність вірую краси!
Спасає хай - моя молитва!
Мої мальовані ліси!
Иллюстрация из Интернета.
Свидетельство о публикации №116012609896