Пейзаж

КРАЄВИД

Я розбавляю акварель,
Чудовий краєвид малюю.
Нехай в душі моїй вирує
Фантазій бурних карусель.

Пірнаю у казковий світ,
В його невидимі простори.
Творю мазками ліс та гори,
Ланів зелених буйноцвіт.

Старанно пензликом веду,
Лягають гармонійно фарби.
Ось коні, впряжені у гарби
Везуть пшеницю золоту.

На полотні поставлю штрих,
Добавлю фарб блакитних трошки.
І посміхнулися волошки
В тіні похилих верб сумних.

Серед краси гірських долин,
Малюю хату біля річки.
Над її дахом в`ється стрічка,
Немов сріблястий серпантин.

Природи шарм чарує зір,
Леліє райдуга над степом.
Тече життя під мирним небом,
Мов тиха річка поміж гір.

Вмить, охопив мене екстаз,
Пейзаж ожив та надить душу.
На жаль, та повернутись мушу
В буденність сіру без прикрас.

А за вікном інакший світ,
Мій край опалений війною.
Там можновладці пишуть кров`ю
Страшний пекельний краєвид.

Покрилась ранами земля,
Світ чорно-білим став неначе.
Дощем холодним небо плаче
І разом з небом плачу я.

СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(січень 2016)