Мені хочеться неба краплиночку,
До криниці бджіл диких-диких.
Мені хочется щастя і сонечка,
Хочу так - де спокійно і тихо..
Мені б цвіту бузкового, синього...
Мені б солод трави свіжоскошений,
Де полишу я туги осінні
За тиночком старим, перекошеним.
Пиріжків би з шовковиці, з яблуком.
І росою босоніж зранку
Прокотилася б білою хмаркою
Над рікою й ставком по світанку.
В той би дім, де стіни побілені.
Де на вікнах ставні небесні,
в той би край, де мальви засіяні,
в сад бабусин - це диво чудесне...
І до діда б: з ним радість проллється...
Вічність вся у руках мозолистих
Бо коли дідусь усміхнеться,
життя шлях не такий вже й тернистий!
Мені в небо, а там - журавлі ,
білокрилі все кличуть,вітають
Додому б, де мої солов"ї
у вишневих садах заспівають.
Мен хочеться неба краплиночку
© Copyright: Юлия Ганненко, 2016
Свидетельство о публикации №116012607080
Свидетельство о публикации №116012607080
Рецензии