Ти, ворожбитко, мене не лякай
бідою, що за дверима,
і щастям примарним не спокушай,
і ангелом за плечима!
Не "в долі" ти із богами,
у тебе свій власний суд,
оплутана ланцюгами,
в полоні своїх облуд!
Упасти якщо судилося,
то встати судилося теж,
буває, щось загубилося,
в дорозі нове знайдеш!
Іди, ворожбитко, до іншого,
можливо заробиш там,
мій путь - від малого до більшого,
я це називаю - життям!
Ворожбитка
© Copyright: Таисия Цыбульская, 2016
Свидетельство о публикации №116012509413
Свидетельство о публикации №116012509413
Рецензии
