Село давно подобно приведенью.
...
И кривит губы месяц с огорченьем,
© Copyright: Соколова Инесса Ивановна, 2016
http://www.stihi.ru/2016/01/24/3970
***
ОГОРЧЁННАЯ ЛУНА
Село давно подобно приведенью. (c)
Скривила губы полная луна.
Печальная картина, к сожаленью...
Но чем же так луна огорчена?
Не тем, что при такой плохой погоде
Волчица-мать в село пришла тайком,
А тем, что в этом новом переводе
Опять проблемы с русским языком.
Огорчённая луна
© Copyright: Любовь Цай, 2016
Свидетельство о публикации №116012407252
Свидетельство о публикации №116012407252
Рецензии
Пані Любове, не бачу Вашої чудової пародії на псевдопереклад з Василя Симоненка. Невже її заблокувала адміністрація сайту? Коли так, то з якої речі? На якій підставі? Он люди вже котрий рік глумляться з української та болгарської поезії, і це їм ще жодного разу боком не вилізло. Навпаки, маються як вареники в сметані. А пародій на поглумки, виходить, публікувати не можна?
Пантелеймон Днепровский 28.01.2016 20:55 • Заявить о нарушении
Пантелеймон Днепровский 28.01.2016 20:55 • Заявить о нарушении
Саме так, Пантелеймоне. Це — реакція на скаргу «перекладачки». В пародії вона завбачила приниження гідності. А що можна казати тут про гідність, прочитавши бодай кілька рядків її текстів чи її репліки в обговореннях. Немає слів. Здається, тут про гідність годі й говорити.
А щодо того перекладу, то пані вже спритненько «відреагувала» на критику і позбавилася «грьоз»: тепер у неї з возу впали «мєчти»:
«А мечта упала с воза о моей любимой».
Мабуть, у дорозі ці «мєчти» зазнали чудернацьких метаморфоз і повернулися вже у вигляді тих таки «грьоз», ще й у парі з «надєждамі»:
«Через пыль, а то и грязь, в холод и морозы
Чистыми придут к тебе все надежды, грёзы».
То, мабуть, що й справді:
Од мороза в’януть только рози,
Но не з возу рухнувшиє грьози.
Любовь Цай 29.01.2016 01:02 Заявить о нарушении
А щодо того перекладу, то пані вже спритненько «відреагувала» на критику і позбавилася «грьоз»: тепер у неї з возу впали «мєчти»:
«А мечта упала с воза о моей любимой».
Мабуть, у дорозі ці «мєчти» зазнали чудернацьких метаморфоз і повернулися вже у вигляді тих таки «грьоз», ще й у парі з «надєждамі»:
«Через пыль, а то и грязь, в холод и морозы
Чистыми придут к тебе все надежды, грёзы».
То, мабуть, що й справді:
Од мороза в’януть только рози,
Но не з возу рухнувшиє грьози.
Любовь Цай 29.01.2016 01:02 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.