В січні зовсім випадково
Познайомились в морози
Що за дівчина казкова,
Посміхавшись, лила сльози?
Потім знову в тихий вечір
Ми зустрілися на дворі,
Сніг спускався нам на плечі,
Все тонуло в білім морі.
Потанцюй зі мною –
Так давно цього хотів
Та ось ранньою весною
Вже отримав сто листів.
Їх тепер я взяв з собою,
Всі написані з любов’ю.
І в одному з них –
Потанцюй зі мною.
Тут в кімнаті все чудово,
Поруч ти – і це не сон.
Дуже миле чую слово:
«Потанцюй….»
Рідні очі, твій хітон.
Потанцюй зi мною
© Copyright: Юрий Остин, 2016
Свидетельство о публикации №116012411834
Свидетельство о публикации №116012411834
Рецензии