Не обіцяй мені весну,
Коли у погляді морози,
Коли ті сльози… мовби роси
Ти покохав, мабуть не ту.
Ти заблукав, згубив надію.
Тут, поміж хмар, блукає думка,
Що замість серця в тебе гумка,
Що вже стискатися не сміє.
Що заіржавіло воно,
Скрипить забутими словами
Та тягне до руїни в храмі
Де молить,… щоб життя було.
Затерті думки поміж слів.
Та обіцянки невгамовні
Давно забуте, не приходить
Кохання до забутих снів.
Не обіцяй того, чим мариш
Лишень у снах, або в надії.
Чого шукати ти не смієш.
В забутім попелу від згарищ
Не обiцяй
© Copyright: Александр Бирзула, 2016
Свидетельство о публикации №116012309817
Свидетельство о публикации №116012309817
Рецензии