Словяни!

Життям ми книгу написали,
Якого кольору слова?
Хто право славить називатись?
Слов’яни – друзі, ми – сім’я!

Не вороги! Нас розділяють!
І землю танками так рвуть!
Пани нам миру всім бажають!
Та в чаші кров з графина ллють,

За місце в пеклі піднімають,
П’ють тост, за гроші продають,
Тебе цар впасти закликає!
Кайдани ангели кують!

Для вбивць народу України,
За зраду нашого села!
Вже кроки робить, Бог величний!
В душі зібралася сльоза,

Що ріки сріблом наповняє,
Багатство в серці, в чистоті!
Лиш вчинків, свічка не погасне!
Про сповідь плачеш ти в листі!

До мами з татом, народили!
На небі зіроньку твою!
Ти сяй для них мій сизокрилий!
Мої батьки – я Вас люблю!


Рецензии