Не дорiвнюe 1000000000

У лотерею зіграно! І жребій кинуто… Зібрали  ставки!
Вітаю,ти щасливцем став! Без тисячі – міліордер!
І мрія здійснена, забита цвяхом.

Забуто все:ножі, кліщі, і твій подертий фартух за прилавком.
Та що й казать, усе нове,тебе змінило відтепер.
Удень- ти спиш, а ночі-суще свято

притрушене солодким казино… Та й я, закинула булавки,
вже більш не ворожу.  А знаю точно, що тебе люблю!
Тепер люблю тебе, а не Джек –поти.

Раніше ж, все було інакше… Ти казав мені: «Моя!» в секстинах,
а я гриміла лиш –не знаю!… і мій рок душив твій блюз,
мовляв – нема за що купить колготи…

А зараз є усе. Я -  знатна дама. Я твоя! Твоя дружина!
Стилісти крутяться тут й там, від них ніяк не відчеплюсь.
Жують мене, випльовують, мов бринзу,

витрушують із одягу, він ,буцімто,не того рівня,з «Оджі»
Та що мені dress-codе?  Я наркотично лиш тобою одержима!
Гойдає біль мене на вістрі призми…

Ти мов вампір –тебе чекають тіні. Я ж - сама, вже рік, щоночі.
Скажи ,чи прийдеш ти коли? Чи пам.ятаєш ті вірші
з яких сплітав ти для кохання  ризу?


 І чи згадаєш зараз ти, хоча б, які у мене завше очі?
Зелені може? А можливо жовті стали від іржі?
Підгризло щось думки мої,підгризло…

Тепер вже не Джек-потами, тобою одержима
Але між нами виросла мов райдуга пружина…