Якщо ти надумав йти, то йди
тебе не тримають ланцюги й двері.
Будинок скине з хребта сліди -
ці сходи не люблять зайвих матерій.
Я ж піною стану, мов з молока,
гарячкою розіллюсь по підлозі,
можливо впаду у повний бокал,
щоб мозок свій, хоч на мить , заморозить...
Он, плутаються твої слова
в косицях люстри, влітають у хвіртку...
Чому ж ти їх собі не забрав ?
Було вже і так над стелею гірко.
Якщо ти надумав
© Copyright: Олекса Оскорина, 2016
Свидетельство о публикации №116012210998
Свидетельство о публикации №116012210998
Рецензии