Доля. Оксане
де ж ти заблудилася,
як на небі зоренька,
плакать заходилася.
Чому спиш з туманами,
на лузі під вербами,
чешеш коси травами,
і думками теплими.
Ой ти доле милая,
с ким ідеш кохаєшся,
чому чорнобривая,
зі мною минаєшся.
З теплом Павло.
Свидетельство о публикации №116012102099