Таке все біле навкруги,
Немов безкрайньою укрите пеленою,
І мов в молитві, догори
Дерева віти тягнуть, тужать за весною.
А сніг все сипле й сипле,
Йде вже майже цілу вічність,
І очі вже від білого осліпли...
Зима для мене це не місяці й не дні,
Здається, що уже тисячоріччя...
І я крізь біле те, крізь безпросвітне,
Крізь час, крізь роки й довгі зими
Шукаю серцю дорогу', тендітну квітку,
Й ту рідну посмішку, і весни ті щасливі.
Так часом стисне, здавить щось у скронях
Й заплачуть сумом на душі минулі березні,
І я крізь час побачу квіти в лагідних долонях,
Й обличчя мами...
мама так любила фрезії
Маминi квiти
© Copyright: Наталья Днепровская, 2016
Свидетельство о публикации №116012007871
Свидетельство о публикации №116012007871
Рецензии
А что значит апрель в теме вашей мамы, Наталья?
Большаков Алексей 23.01.2022 16:04 • Заявить о нарушении
Большаков Алексей 23.01.2022 16:04 • Заявить о нарушении
Березень на украинском - это март... У моей мамы день рождения был в марте...
Сердечное спасибо Вам, Алексей!
Наталья Днепровская 24.01.2022 13:14 Заявить о нарушении
Сердечное спасибо Вам, Алексей!
Наталья Днепровская 24.01.2022 13:14 Заявить о нарушении
На это произведение написано 12 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.