Я так любив тебе колись,
Хоч це було вже так давно…
Кохання пролилось вино,
І ми навіки розійшлись.
Розбитий келих не стулить,
Не спити з нього нам вина,
Виною ти була одна
У ту тяжку останню мить.
Коли б ступила ти хоч крок,
Коли б промовила: «Вернись»,
Було б усе так, як колись,
Не повторивсь б гіркий урок.
Ти не змогла переступить
Своєї гордості поріг,
Який не прощений ти гріх
Вчинила в ту останню мить!
Я так любив тебе колись,
Хоч це було вже так давно…
Кохання пролилось вино,
І ми навіки розійшлись.
1996 р.
Я так любив тебе колись
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012006338
Свидетельство о публикации №116012006338
Рецензии
