Я заплутавсь між двох осик,
Заблудився між двох доріг,
Покохав я тебе чи звик,
Та забути її не зміг.
Я тебе так палко кохав,
Про кохання жарко шептав,
Та ночами бачив вві сні,
Не тебе, а її.
Якщо в нас щось не так було,
Не таїв я на тебе зло,
Та в уяві, начебто з дна,
Випливала вона.
І кидала мені в злобі:
Чи не я сказала тобі?
Це твоє кохання мине,
Ще згадаєш й мене.
З нею я ні раз не стрічавсь,
Я її згадати боявсь,
А вона, немов зла мара,
В мене в серці жила.
Я ходжу, гадаю всі дні,
Як позбутись її мені,
Вирвати із серця це зло,
І забуть, що було.
Я тебе так палко кохав,
Про кохання жарко шептав,
Та ночами бачив вві сні,
Не тебе, а її.
1958 р.
Песня Я заплутавсь миж двох осик
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116012005722
Свидетельство о публикации №116012005722
Рецензии