Мій шлях прокладений до тебе,
ні, не говори,не хочу чути,
потрогай, чуєш як б'ється серце моє?
Воно хоче тільки з тобою бути!
І коли вже настане весна,-
ти почуєш,-
Скільки я той надією жила.
Ти відчуєш.
Ти відчуєш-я ще жива.
Ні,не потрібно мені сили,
надії,віри, тільки-любові,-
Я через це вже пройшла.
Я віддамся-любові.
Ні, це не сльози,-
Це біль,яку я в собі тримала.
І які б там не були наші прогнози,-
Я їм не довіряла.
Мені всеодно,що там за спиною говорили,
Я вірила в нас, я просто любила.
Ці нещастя нас вже так зморили.
А я все ще любила.
Настав вже той час,-
коли мені боляче відпускати.
Я не подам знаку-"пас",-
Тебе ніщо в мене не зможе відняти.
***
© Copyright: Юля Дереко, 2016
Свидетельство о публикации №116011908116
Свидетельство о публикации №116011908116
Рецензии
