Песня Ой, розкидала нас доля

Ой, розкидала нас доля
Та й по всьому світі,
Гинуть у тяжкій неволі
України діти.

По тюремних казематах
В каторжній Сибірі
Знущаються з нас прокляті
Кремльовськії звірі.

А у них за конвоїрів –
Наші, українці,
Що продали нашу віру,
Проклятим чужинцям.

І забули рідну мову,
Що їх вчила мати,
Ой, хто ж тебе Україно
Буде рятувати?

Як у нас немає сили,
Ні батька-гетьмана…
Ой, не вже ти, Україно,
Навіки пропала?

Той злякався, той сховався,
Той продався кату,
Ой, хто ж тебе, Україно,
Буде визволяти?

Ой, та зглянься, милий Боже,
До нашої долі.
Україну допоможи
Визволить з неволі.

1965 р.


Рецензии