Зимовій блискавці із громом
Я б здивування переніс -
Тебе ж зустрівши - знепритомнів,
Від потрясіння в землю вріс.
Чом не зустрілись ми з тобою,
Коли в парубкування час
Були вільніші й доля грою
Могла звести у пару нас ?
Тепер, обтяжені роками,
Дітьми, сім'єю,- як здолать
Ці перешкоди, що горами
Стоять, щоб щастя нам не знать ?
Як втілити в життя жадання
Чуттів огрому любощів
Між нами, в розпачі кохання,
Не наробивши дурості ?!
Нехай нас судить той, хто зроду
Не зустрічав свою любов.
А хто відчув цей вир достоту -
Не полишить її оков.
Розпач
© Copyright: Владимир Кабузенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011805925
Свидетельство о публикации №116011805925
Рецензии
