Співає моє серце в чеканні,
Горять очі і палають вуста,
Розцвітає усмішка в бажанні,
А голова втрачена і пуста...
Пісня серця лине десь далеко,
Звивається в вирій, у небеса,
Її на крилах понесли лелеки
І я повірила в земні чудеса.
По тілу побігли безумні мурашки,
В повітрі завитав запах ванілі,
На вікні зацвіли білі ромашки,
Задрижали руки мої сп'янілі.
Це все сталось у долі секунди,
Від твого райського поцілунку
І нехай всі насміхаються люди,
Та я вдячна долі такому дарунку.
Бо ти як сонце прийшов у життя,
Зламав зачинені двері зимою
І як сірник спалахнули всі почуття,
Навік з'єднавши нас із тобою...
Спалахнувшi почуття
© Copyright: Марианна Медзинская, 2016
Свидетельство о публикации №116011708937
Свидетельство о публикации №116011708937
Рецензии