Ні гетьмани, вожді, ні солдати,
Патріоти, що впали в бою,
Не змогли від біди врятувати,
Україну кохану мою.
З лиця стерта землі, як держава,
Стогнучи під п’ятою Кремля,
Ти по тюрмах сибірських конала,
Україно кохана моя.
Позабута дітьми твоя слава,
І спаплюжена мова твоя,
Ти б і зникла, навіки б пропала,
Щоб не пісня, Вкраїно, твоя.
Вона вітром летіла по світі
І будила в серцях почуття,
І ніхто не мав сили спинити
Тебе, пісне вкраїнська моя.
Ні кордонів, ні меж ти не знала,
Океани долала й моря,
Тебе пісня твоя врятувала,
Україно кохана моя.
Україно, моя Україно,
Будеш ти на землі доти жить,
Доки пісня твоя солов’їна
На вустах людських буде дзвеніть.
1992 р.
Ни гетьмани, вожди, ни солдати
© Copyright: Володимир Микитенко, 2016
Свидетельство о публикации №116011705487
Свидетельство о публикации №116011705487
Рецензии