Так боляче і сумно стало.
І серце, наче битись перестало,
коли сказала ти мені, "Прощай!
Мене скоріше забувай!".
Та, як тебе забути, мила моя,
коли в тобі душа вся моя?
Не можу я її забрать,
бо прийдеться без тебе помирать!
Прошу, пробач. За всі страждання,
за всі ті страчені бажання.
За ті, безглузді обіцянки,
які не коштували й пустої бляшанки.
Пробач мене за все!
Я розумію се...
Та хочу бути поруч,
біля твого серця! Поруч...
Поруч
© Copyright: Валерончик, 2016
Свидетельство о публикации №116011702961
Свидетельство о публикации №116011702961
Рецензии