Гадаю, що усі не повмирали,
хоча в АТО й не мало полягло…
Куди не кинь – повсюди генерали,
а справжніх – не збереш й на півкіло…
Та може ти не зовсім там шукала,
коли між іншим копирсалась у сорочці?
Бо сила чоловіча, для загалу,
дрімає десь в штанах, мов пиво в бочці.
Але хай пам‘ятає все жіноцтво,
що справжніх мужиків ще є сліди.
Не збудеться твоє, дівчинонько, пророцтво,
поки на світі справжні є…
ДІДИ!
16.01.2016
* Моя відповідь Катерині Доброніченко на її твір „Невже повимирали справжні хлопці“ http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635918 наступного змісту:
Невже повимирали справжні хлопці?
Чи ж схоронила їх страшна АТО..?
Буденна слабкість, що у їх сорочці,
Просіяла у серце моє зло!
Нi, ще je й живi!
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116011609999
Свидетельство о публикации №116011609999
Рецензии
