Ми ходили, де трави буяли,
А кохання, навіть, не знали
Лише ніжно так нас торкали,
Одне одного ми кохали.
Ми ходили в гаї зелені,
Де пташки дуже гарно співали.
Спів їх линув в далі небесні…
Ми так ніжно і сильно кохали!
Ми ходили на луки великі.
Запашні там все квіти збирали.
Вони нам дарували втіху,
Ми так щиро тоді кохали.
Ми кохали
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116011610643
Свидетельство о публикации №116011610643
Рецензии