Остров

Каждая колыбель - каравелла,
Каждый ребенок - Колумб.
Отправляются океаном времени
В неизвестность жизни.
Не зная, что Америка
Давно уже открыта.
Каждая игрушка - компас,
Каждая детская песенка - парус.
Все мы странники,
Всех нас бросают волны,
Заставляя становиться рыбаками,
Забрасывать сети в прозрачные дни,
Ловить призрачную добычу,
У которой вместо чешуи минуты,
А вместо жабр книги.
Каждая хата - это остров,
Где Робинзон строит
Свою временную хижину
Мечтая о возвращении.
Каждая смерть - отдых,
Тот маленький порт,
Где мы напиваемся
В грязной таверне
Перед следующим плаванием...



Острiв

Шон Маклех Патрик

Кожна колиска – каравела
Кожна дитина – Колюмб.
Вирушають океаном часу
У невідомість життя
Не знаючи, що Америка
Давно вже відкрита.
Кожна іграшка – компас,
Кожна дитяча пісенька – вітрило.
Всі ми мандрівники,
Всіх нас кидають хвилі
Змушуючи ставати рибалками,
Закидати сіті у прозорі дні
Ловити химерну здобич
У якої замість луски хвилини,
А замість зябер книжки.
Кожна хата – то острів,
Де Робінзон будує
Свою тимчасову хижку
Мріючи про повернення.
Кожна смерть – відпочинок
Чи то маленький порт
Де ми напиваємось
У брудній таверні
Перед наступним плаванням…

(Малюнок з мережі)