Журба

Ну як тепер журбу цю подолати?
І як стерпіти біль цей неземний,
Що свого сина хоронила мати...
Був і не стало — в краю час страшний.

Не стримати ті сльози, що в очах,
Біль, горе і біда в нашій країні...
Про сина пам‘ять хай залишиться в віках,
Загинув, захищаючи неньку Україну.


Рецензии