***
де ти взяв такі очі,
усмішку й вилиці
та чому ми тепер
не разОм
якби знала тоді,
чим повернеться спокій,
закоханість й пристрасть,
не пустила б до
зламаних мрій.
мов з радянскої книги:
ти від мене, я до
і все, що я вмію
і все, що я зможу тепер
цю книгу спалити.
Свидетельство о публикации №116011503708