Подих зачіпає мене знову,
Де блукала цяя тінь...
Я закриваю день собою,
Який давно вже полетів.
Народжений заново дуже,
Зриваю сили я з небес.
Моя Земля ні на що не схожа,
Повертає погляд мій десь...
Заплаканами хвилями серце,
Торкне думки моїх років.
Я згадаю минуле, та вже менше,
Звернусь до того, що хотів.
Народжений заново, та майже....
Шукаю ще години свої.
Минуле за майбутнім ще можливо зраде,
На цій проникливій Землі.!!!
Народжений заново
© Copyright: Елена Марфич, 2016
Свидетельство о публикации №116011501027
Свидетельство о публикации №116011501027
Рецензии
