Почуття замерзали...

Почуття замерзали...Рвав вітер із хмар простирадла
І жбурляв, що є сили, в споруджений наспіх ковчег...
Хуртовина шаліла...снігами серця сповивала,
Очманівши украй, від незлічених Альф і Омег...

Ця печаль...НІ, не те...Не печаль це - а вирвані крила...
Не знайти граматичної форми, щоб вимірять біль,
Я сьогодні дібрати синонім - печалі - несила:
Почуття  - не слова...це багато глибиннеє більш...

Ти ще хочеш летіти, забувши про те, що безкрила...
Це коханя...та, НІ!!!  - це уже не кохання - зола,
Коли втративши все, ти втрачаєш краплинами віру,
Не у змозі уже віднайти для молитви слова...

Ця розлука...та, НІ!!! - не розлука - а втрата тяжіння,
Коли ти на землі...ти, неначебто, ще на землі,
А вже Янголи в небі шукають для тебе спасіння
І молитви шепочуть, щоб ти не згубилась в імлі...

Почуття замерзають...Не варто шукати синонім...
Очманівши украй, рве кохання з сердець буревій...
Нам уже не злетіти...Молися!!! - інакше потонем
У глибинному вирі, розтрощених, нами ж, надій...