Інакше хочеться сказати слова що так давно несуть
У даль, у даль, в густі Карпати
У далеченьку оту путь
Слова що так давно сказаті
Що так прониклися плачем
Що навіть у густих Карпатах
Ті не загублються ні чим
Слова що ранили так душу
Своїм безжалісним мрачем
І дотянутись , не сказати..
І враз залитися плачем
І не закінчу я цей віршик
І не завершу свою путь
І буду завжди пам'ятати
Слова, які вже не вернуть...
***
© Copyright: Кат Рин, 2016
Свидетельство о публикации №116011300163
Свидетельство о публикации №116011300163
Рецензии