У сутінках спалахують вогні,
Хоч жовтим та яскравим світлом, чистим.
Гуляє вечір в білому вбранні,
Задумливим, в снігу, промерзлим містом.
Зимовий спокій корективи вніс,
Стрімке життя зробивши неквапливим...
І парк міський увечері — як ліс:
У пишних шатах незбагненне диво.
Стихає місто в світлі ліхтарів,
Буденний гамір майже вже не чути.
Попри лиху буремність наших днів,
Зима уміє чарівною бути.
В сумерках зажглись уже огни...
© Copyright: Александр Афонин 4, 2016
Свидетельство о публикации №116011205319
Свидетельство о публикации №116011205319
Рецензии
