Мені набридли посмішки пусті приматів
Такі ж безглузді обіцянки та слова
Відсутність мови без огидних матів
Якими так забита голова
Мені так щиро хочеться кохання
І миру - не для мене, а для всіх
Натомість в повітрі ширяє мовчання
Яке недоречне та курам на сміх
Та повзають змії навколо оточення мого
І гострять на мене шиплячі свої язики
Та поруч зі мною із друзів немає нікого
Не кращі вони - сточили свої вже клики
Та день у день в безодню кожна сповідь
Мені бракує простоти та доброти
Але наразі майже уся молодь
Не має в серці й граму теплоти
У них за цінність - гроші й популярність
В коханні їх присутня фальш
На зміну рум'яності личка постала вульгарність
Залишитись хочуть такими ж вони і подальш
Не цінять простори глибінь океанів
Які мають в серці їх кілька людей
Цінують за гроші, "красу" і за славу
Невже душа щира дешевше грошей?
Невже душа щира дешевше грошей?
© Copyright: Дунаева Дарина, 2016
Свидетельство о публикации №116011210818
Свидетельство о публикации №116011210818
Рецензии