У могилі серцю так тісно
У могилі серцю так тісно,
Рушником затулили печаль,
Щоб у душах горіла надія,
Хрест поставили в мертвих ногах.
Але квіти усі вже засохлі,
Загрубіла і ниє земля,
Краще вік нічого не чути,
Аніж крики і стогін людський.
Почекай нам не довго лишилося,
Хрест ми свій тягли на плечах,
Але нас продали і замучили,
Кайдани гримлять на ногах.
Але сліз не буде ні стогону,
Ми усе пережили в пітьмі,
Виїдало сонце нам очі,
Коли нас тягли по землі.
У могилi серцю так тiсно
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116011108962
Свидетельство о публикации №116011108962
Рецензии
