Туман - яром, долиною...

Туман      -     яром,
                долиною, -
Як рушник  -   на  землю
                впав,  -
М1й   миленький  -  не  з1
                мною,  -
Мабуть,   -   1ншу
                покохав...


Мабуть,   -   1ншу  десь  знайшов
                в1н,  -
На  далек1й   -
                сторон1,
Пливе м1сяць, -    наче
                човен,-
Усм1хасться   -
                мен1...


Каже  мен1:   -  "Не   плач,
                мила,
Не  рви   серця,    не
                ридай,
П1ди    мила  -   та   й
                вродлива, -
До  циганки   -   й
                погадай..

Та як  схоче   -   той й
                наврочить,-
В1н  до  тебе  -   знов
                прийде,
Верне й розум  -   тв1й,
                д1вочий,
Й  в1д коханки -   в1н
                п1де...

Й  не  журися,  -   як
                востаннс,
Не  рви  коси   -
                золот1,  -
Прийде  любий   -  на
                св1танн1, -
В1н   почус     -   сльози
                т1...

П1ди   мила,    -   хай
                наврочить,
Щоб  згадав     -   увесь св1й
                гр1х, -
Щоб  згадав     -   слова -
                д1воч1,-
Щоб  заплакав   -    серед
                вс1х..."


              11.01.2016 р.