Зимова симфонiя...

День одягає сутінків вуаль,
Торкаючи ноктюрном струни вітру...
Сріблястий сніг - розсипчастий кришталь -
Доповнює чарівную палітру...

Кружляє в білім вальсі заметіль,
Виконує на "біс" казкове скерцо,
А вітер в такт заводить водевіль,
Щоб полонить її холодне серце...

І вже нема дороги їм назад:
Вони зійшлись в безмежності гармонії,
Бо їх чарівні ноти - невпопад
ЗлилИсь у ритми ніжної симфонії...


Рецензии