Все, що було, травою поросло...

Людмила Перекос
           *   *   *
Все, що було, травою поросло
Й ніколи не повернеться, я знаю...
Тоді навіщо й досі я страждаю?
Адже твоє кохання відцвіло...

А серце й досі крається й болить,
Коли згадаю той зимовий вечір,
Твої обійми, ніжні тихі речі,
Ту неповторну, незабутню мить...

Я пам"ятаю все. А ти забув,
Як пили вдвох кохання вічний трунок...
Солодким був твій перший поцілунок,
Але, на жаль, він і останнім був...


© Copyright: Людмила Перекос, 2016
Свидетельство о публикации №116010910649
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Людмила Перекос
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Людмила Перекос