Падає сніг. Запах теплого хліба. Крихти черствого на підвіконня
синицям і горобцям.
На цямрині - лід і примерзле відро.
Добро і любов. Вода, лід, сніг.
Читаю "Свято Писання" на пожовклих шпальтах старих газет.
Мерехтять літери, пливуть світлини, тане час.
Я повертаюсь назад.
Там хлопчина у битих валянках
в хурделицю через замети
несе три мандаринки в кишенях на виріст пальто.
То є життя, твоє і моє, Янголе, мій Невидимий Друже.
- "Люблю тебе дуже!"
- "І я тебе теж"
Амінь!
Навiяне снiгом
© Copyright: Валео Лученко, 2016
Свидетельство о публикации №116010805944
Свидетельство о публикации №116010805944
Рецензии
До сліз чуттєве. В самісіньке серце. З такою ніжністю оті останні репліки...
Дякую.
Із задоволенням прочитала кілька Ваших віршів сьогодні. Чудові. І англійською теж.
А знайшла Вас - давньою стежкою. Ви колись радили мені англійську букву і додавати в назви, де українська зникала. Це було на сторінці, де я Лідія Дзюпіна. Давно не пишу там.
Ще раз - дякую!
Босоногая Сказочница 30.04.2023 22:58 • Заявить о нарушении
Дякую.
Із задоволенням прочитала кілька Ваших віршів сьогодні. Чудові. І англійською теж.
А знайшла Вас - давньою стежкою. Ви колись радили мені англійську букву і додавати в назви, де українська зникала. Це було на сторінці, де я Лідія Дзюпіна. Давно не пишу там.
Ще раз - дякую!
Босоногая Сказочница 30.04.2023 22:58 • Заявить о нарушении
О! Дякую! Нам'ятаю ту пораду. :-) Давно тут не був. Війна
Валео Лученко 06.09.2023 07:16 Заявить о нарушении
Валео Лученко 06.09.2023 07:16 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.