Одежды для истины

«Слышишь, Слово плещется неуловимой рыбой
........................................
Бог примеряет небо как голубую маску».
(Гийом Аполлинер)

Листьями весенних деревьев мне
Шелестит Слово.
Белыми облаками шьются одеяния -
Чистые, как пустота -
Одежда для высшей истины,
Что приходит обнаженной
В наше больное воображение,
Которое мы называем «реальность».
В песнях синиц,
В безнадежном крике кукушки,
В голосе чаек (прощание)
Улавливаю звуки Слова,
Его прозрачные буквы,
Его незримое присутствие
Мне подтверждает ветер -
Этот теплый, влажный, весенний.
На горизонте холмов
Вижу только цвета:
Зеленый, белый и синий.
Буду ждать (долго, возможно, вечность)
Когда зацветет сентябрь и земля покрасит розовым
Этот мир бесталанный:
Цветом грусти,
Цветом ностальгии...


Шати для iстини
Шон Маклех Патрик
              «Чуєш, Слово плюскається невловимою рибою
                ........................................
               Бог приміряє небо як блакитну маску».
                (Гійом Аполлінер)

Листям весняних дерев мені
Шелестить Слово.
Білими хмарами шиються шати -
Чисті, як порожнеча -
Одяг для вищої істини,
Що приходить оголеною
У наше хворе марення,
Яке ми звемо «реальність».
У піснях синиць,
У безнадійному крику зозулі,
У голосі чайок (прощання)
Вловлюю звуки Слова,
Його прозорі літери,
Його незриму присутність
Мені підтверджує вітер -
Оцей теплий, вологий, весняний.
На видноколі пагорбів
Бачу лише кольори:
Зелений, білий і синій.
Буду чекати (довго, можливо, вічність)
Коли зацвіте вересень i земля пофарбує рожевим
Оцей світ безталанний:
Кольором смутку,
Кольором ностальгії...