Дышу и освещаю... Из Юрия Лазирко

ЮРИЙ  ЛАЗИРКО
освiтлюю i дихаю
(http://www.stihi.ru/2015/11/10/2133)

---------------------------------------


світалося
 на всі світи
 і засвіти
 далеке я
 у зорях
 стало гаснути
 і зодіак
 у холоді блакитному
 немов маяк
 розтанув
 поза вікнами

 до суєти
 дорогу ранок вистелив
 де я
 і ти
 дві одинокі істини
 і плаче сон
 за прихистками спокою
 ціна либонь
 за крок
 стає високою

 впереміж гра
 освітлюю
 і дихаю
 курли
 чи кра
 полине
 понад стріхою
 і що болить
 переросте
 у колоті
 у світлу мить
 де не вмовкає
 молодість

 безкрилий птах
 ці перелітні спомини
 бо у словах
 летіли невагомими
 і серця бій
 що поростає холодом
 уже не мій
 а чисте
 тиші золото

 зима от-от
 приспить снігами
 дні
 і ртуть
 із нагород
 є та
 яку жалі
 не вб’ють
 хай буде так
 аж до весни
 воскреслої
 любові смак
 вдарятиме ще веслами

9 Листопада, 2015

**************************************************



 на все миры
 и за миры
 светало
 и далеко
 в тех зорях Я
 пропало
 и прежний зодиак
 в холодном голубом
 небес
 как бы маяк
 растаял
 за окном
 исчез

 до суеты
 рассвет дорогу
 выстелил
 где я
 и ты
 две одиноких истины
 и плачет сон
 покой и сень глубокая
 цена как стон
 за шаг
 уже высокая

 опять игра
 дышу и
 освещаю
 курлы ли
 кра
 над крышею летают
 и что болит
 перерастёт
 в исколотость
 да в светлый миг
 где не умолкнет
 молодость

 бескрылый птах
 а полетали
 вспомнили
 ибо в словах
 летели невесомыми
 и сердца бой
 что прорастает
 холодом
 уже не мой
 и лишь
 молчанье золото

 снега вот-вот
 присыплют
 дни
 и ртуть
 среди наград
 есть та
 какую
 не убьют
 так пусть придут
 другие вёсны
 любви воскресшей
 вкус
 еще ударит
 вёслами

АВТОРСКИЙ ПЕРЕВОД последней строфы:


 "зима вот-вот
 укроет снегом
 дни
 и ртуть
 с наград
 есть та
 какую
 не убьют
 ну что ж
 и пусть
 пока не пахнет
 вёснами
 любви той вкус
 ещё ударит
 вёслами"