Як можна так кохати і чекати?
Так віддано, так чесно, так триматись...
І дихати так тяжко, тяжко спати,
Коли не можна навіть сподіватись...
Як можна так тримати в кулаці
Усі мої думки, надії, щастя,
І тихо шепотіти, що в кінці
я зможу все в душі своїй розкласти?
Я ніч не спала, бо болить душа.
І навіть у ві сні ти знову поруч.
Я просто зрозуміла - я твоя.
Саме у цю холодну зимню пору...
І я шукала безлічі причин,
Щоб до життя звичайного втікти.
Але такий момент лише один,
Немає сил,щоб взяти і піти.
І знову я шукала сто причин,
Щоб все забути, внікуди піти...
Та привід залишитись був один -
Навпроти мене зупинився ти.
Ти
© Copyright: Максимова Виктория, 2016
Свидетельство о публикации №116010600800
Свидетельство о публикации №116010600800
Рецензии
