Стрела укр

                найкращій

Коли осінь сумна
Вже збиралась піти спочивати,
Оминувши над річкою
Зовсім порожній місток,
Я подумав про те,
Що не хочу тебе забувати… .
Й враз крізь марево мрій
Пролунав твій, мов постріл, дзвінок!

Через товщу років
Ти стріляла так влучно і ніжно,
Так безжалісно…
Лагідним спалахом трепету фраз.
І твій голос бринів,
Ніби стріли оті сам Всевишній
Вклав в бажання твоє,
Бо вже знав,  …ЩО – чекає на нас.

Ти спитала про те,
Чи згадав я чарівну усмішку
І чи думав про тебе
Тоді, коли був ще… «нічий».
Я ж у відповідь:
- Думаю… й зараз, пробач, …але трішки,
Трішки – вранці і вдень,
Трішки – ввечері й трішки – вночі…

І ношу в своїм серці стрілу
Мабуть років вже сорок…,
Навіть більше… й так хочу
Тобі розказати про те….
Що життя без кохання,
Звичайно – справжнісінький морок.
А стріла в моїм серці від тебе
Звичайно – святе!

… і вже потім були
Знову зустріч і знову розлука…,
Й білий сніг на пероні,
І білих троянд пелюстки….
Поцілунки й слова,
Й стукіт серця, й коліс перестуки…,
І легеньке похмілля,
І спогадів вихор легкий…

І було так все просто,
І я ще тримав твою руку.
Бачив погляд і смутку
У погляді крихту малу….

Зігріває нас крапля надії
В безодні розлуки,
Зберігаючи в серці жадану
Любові стрілу…

ВК лютий 2015 ХерСон